Вгору
  • У пошуках відповідей на доленосні питання для України
  •  

21 лютого 2013 року в Європейському університеті відбулося засідання круглого столу «Місія України в сучасному цивілізаційному процесі», мета якого передбачала пошук відповідей на значну кількість питань як філософського, культурологічного, історичного так і , звичайно, політико-економічного характеру щодо альтернативних тенденцій та напрямків майбутнього розвитку сучасної України.

picКруглий стіл відбувся за підтримки Ректора Європейського університету, професора Івана Івановича Тимошенко.

В обговорені означеного кола питань взяли участь науковці, викладачі, відомі громадські діячі, представники громадських організацій, дослідницьких інституцій, освітніх закладів, аспіранти та студенти Європейського університету та інших вузів.

picОрганізаторами та ініціаторами у популяризації і відтворенні даної теми в живому науковому диспуті виступили кафедра філософії і соціально-гуманітарних дисциплін Європейського університету та Громадське об'єднання «Україна славетна».

Результати діяльності круглого столу висвітлювалися присутніми на заході журналістами з «Першого національного каналу українського телебачення», телеканалу «УТР», Київської державної регіональної телерадіокопанії «КДРТРК» та з Державної телерадіокомпанії «Культура».

picТрансляція роботи засідання круглого столу велась в online режимі на офіційному сайті Європейського університету.

Відкрив засідання круглого столу Ректор Європейського університету, професор Іван Іванович Тимошенко, наголосивши в своєму виступі щодо актуальності обраної теми для українського суспільства на сучасному етапі державотворення та враховуючи багатоскладний характер українського суспільства, адже він пов'язаний з певними відмінностями етнічного, релігійного й соціокультурного характеру. Водночас необхідно визначатися, зазначив він, із основними світоглядними орієнтирами , із нашою місією в сучасному світі. І, шукати відповіді на ці доленосні виклики варто, звичайно, спільними зусиллями: науковців, політиків, громадських діячів та активного, зацікавленого студентства. В Європейському університеті створені всі умови для таких фахових дискусій, наголосив ректор університету.

З привітальним словом до учасників та гостей круглого столу звернулися Голова організаційного комітету круглого столу - Зоя Іванівна Тимошенко, перший проректор Європейського університету, професор, яка закликала більше аналізувати історію, сьогодення та майбутнє нашої держави на всіх рівнях, відроджувати просвітницьку діяльність, щоб реалізувати одну із головних місій України - дбати про свою країну та прославляти її, Анатолій Володимирович Толстоухов, радник, спеціальний уповноважений Прем'єр-міністра України, Президент Інституту стратегічної політики, академік НАПНУ, Голова піклувальної ради Європейського університету, доктор філософських наук, професор, який вважає, що наша держава має крокувати в ногу з майбутнім і для цього потрібно дивитися на перспективи з глобальної позиції, цілісної картини світу.

Модератором круглого столу було призначено Оксану Броніславівну Пашкову, завідувача кафедри філософії і соціально-гуманітраних дисциплін Європейського університету, кандидата політичних наук, доцента.

Під час засідання з цікавими та грунтовними науковими доповідями виступили учасники круглого столу, в яких не лише висувалися актуальні питання в контексті заявленої теми, а також, звичайно, здійснювались спроби пошуку змістовних відповідей, які стосуються шляхів реалізації місії Української держави.

Так, Анатолій Володимирович Толстоухов, радник, спеціальний уповноважений Прем'єр-міністра України, Президент Інституту стратегічної політики, академік НАПНУ, Голова піклувальної ради Європейського університету, доктор філософських наук, професор, у доповіді «Цивілізаційний розвиток: місія України?!...» визначив чотири основних завдання для реалізації місії України: консолідація політична та суспільна, прискорена модернізація, збалансований розвиток завдяки налагодженому стратегічному плануванню і позиція держави як партнера по відношенню до українського суспільства. Втіливши ці завдання в життя Україна, на його думку, не буде займати другорядні ролі в геополітичному розвитку.

Актуальне питання розкрила у своїй доповіді «Традиційні цінності та розвиток супертехнологій: український контекст» Марина Володимирівна Савостьянова, професор кафедри філософії і соціально-гуманітарних дисциплін Європейського університету, доктор філософських наук, професор. На думку доповідача, головна проблема в сучасному інформаційному суспільстві глобалізації цінностей, потреб та життєвого сенсу, полягає в тому, яким чином визначити чи буде результат, як основне завдання супертехнологій, етичним, моральним та ціннісним для особистості, зокрема, та суспільного розвитку в цілому.

Роль консолідації, діяльності інтелектуалів у нашій державі для реалізації однієї із місій України — стати і бути цікавою для сучасного світу - відмітив у доповіді «Україна на глобалізаційному розломі», Микола Миколайович Кисельов, провідний науковий співробітник Інституту філософії НАН України ім. Г.С. Сковороди, доктор філософських наук, професор.

Особливу увагу учасників круглого столу привернув розгляд місії України через призму філософської спадщини та особливостей філософської української думки. Змістовно відкрив це питання у доповіді професор кафедри філософії та методології науки Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, доктор філософських наук, професор Вадим Леонідович Чуйко. Він зауважив, що критицизм є основною рисою української філософії, яка є також антиантропологічною та синтезом філософій європейських країн, чим суттєво від них відрізняється.

З доповідю «Україна-США: освітні та наукові програми» виступив директор представництва Інституту Кеннана в Україні, кандидат філологічних наук, доцент Ярослав Миколайович Пилинський, в якій розкрив переваги для розвитку сучасної науки в нашій країні при наявності гранта на співпрацю з міжнародним центром підтримки науковців ім. Вудро Вільсона та закликав проявити ініціативу, щоб наші українські науковці мали доступ до документальних та літературних фондів США. Він вбачає в цьому одну з освітніх місій України.

Питанню національних інтересів та наповнення їх конкретним проукраїнським змістом була присвячена доповідь Сергія Юрійовича Римаренка, професора кафедри філософії і соціально-гуманітарних дисциплін, академіка Української Академії політичних наук, доктора політичних наук, професора.

З позицій контексту історії побудував свій виступ головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук Валентин Вікторович Бушанський. Ключовими тезами доповіді «Становлення української національної ідентичності цивілізаційний вибір» були: український народ активно відстоював себе в історії; протистояння - як постійна функція українців в історичному процесі; головне завдання - встановити баланс між просвітницькими і християнськими цінностями.

picЗацікавленість з боку присутніх учасників круглого столу викликала доповідь студента IV курсу факультету інформаційних систем та технологій Європейського університету, Миколи Володимировича Пирога, на тему: «Україна та проект «Нова Європа», яка супроводжувалася дуже вдалою авторською презентацією. Він аргументовано обгрунтував створення альтернативного геополітичного проекту «Балто-Чорноморського Об'єднання Держав» до якого б увійшли Україна, Білорусь, Польща, Латвія, Литва та Естонія. Саме в такому об'єднанні, на думку автора, може реалізуватись місія нашої країни в цивілізаційному процесі та здобуття гідного місця України в геополітичному просторі.

Також під час роботи круглого столу були представлені доповіді Андрія Васильовича Блануци «Національна документальна спадщина як невід'ємний складник національної самоідентифікації», доцента кафедри філософії соціально-гуманітарних наук Європейського університету, керівника Клубу молодих учених Київського будинку вчених НАН України, кандидата історичних наук; Тетяни Вікторівни Гаврилюк «Сучасні релігійні процеси в світі та Україні», докторантки філософського факультету Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, кандидата філософських наук, доцента; Ігоря Олексійовича Рафальського «Національне самовизначення України: цивілізаційний контекст», докторанта Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, кандидата історичних наук, доцента; Світлани Михайлівни Петькун «Глобалізаційні впливи на український соціокультурний простір», доцента кафедри філософії і соціально-гуманітарних дисциплін Європейського університету, кандидата філософських наук, доцента та ін.

Відбулося активне обговорення доповідей, дискусійних питань, висловлення різнобічних думок в контексті заявленої теми круглого столу.

picНа підсумковому засіданні, усі присутні погодились, що питання щодо реалістичної, актуальної для України місії в сучасному цивілізаційному процесі залишається актуальним і відкритим в інтелектуальних, громадських та політичних колах країни. І, лише, перманентна увага з боку громадськості та науковців, просвітницька діяльність із залученням молодого покоління та активізація пошуку відповідей та необхідного теоретико-методологічного інструментарію для оптимізації цієї роботи, подібна до тієї яку продемонстрували сьогодні учасники круглого столу, допоможуть визначити та в майбутньому втілювати дану місію в життя.

Повний фоторепортаж (завантажити ~15.3 Мб)

Підготувала: Штифурко С.В.
Завідуюча методичним кабінетом
Європейського університету

  • fb
  • yt
(044) 450-64-90
бульвар академіка Вернадського, 16 В
Visa / MasterCard