Цифрові технології трансформують університети, і керівники вишів мають не стояти осторонь, а бути активними учасниками цього процесу. Важливою і регулюючою є роль держави, яка, з одного боку, має знімати бар'єри на шляху впровадження онлайн-освіти, а з іншого - враховувати можливі ризики.
Поява масових відкритих онлайн-курсів - Massive Open Online Courses - (МООС) в освітньому співтоваристві багатьма була сприйнята як революція, причому з небезпечними для університетів наслідками, розповів директор з розвитку бізнесу Coursera Нікіл Сінха. Деякі експерти вважали, що онлайн-навчання поступово призведе до витіснення традиційних ВНЗ з ринку освіти. Але ці побоювання виявилися перебільшеними. Зараз МООС все більше інтегруються в освітній процес, дозволяючи університетам долати географічні обмеження і охоплювати нову аудиторію слухачів, а значить, і потенційних студентів.
Онлайн-технології роблять якісну освіту доступнішою для населення.
За словами Сінха, наступний крок у розвитку МООС - персоналізація онлайн-навчання. Технології big data і штучного інтелекту з великим успіхом застосовуються в медицині, дозволяючи підбирати саме те лікування, яке необхідно конкретному пацієнту. Те ж саме має відбуватися і в онлайн-освіті. «Нам потрібно розуміти учнів на платформі і наш контент краще, ніж ми це робимо зараз, і над цим ми працюємо», - зазначив представник Coursera.
Але МООС можуть змінити не тільки підхід до навчання, а й економіку вищої освіти. Впровадження онлайн-курсів може бути вигідним для ВНЗ з фінансової точки зору. Адже, вартість створення онлайн-курсів в українській системі освіти становить від 150 тисяч до 300 тисяч гривень, а вартість їх підтримки ( ВНЗ повинен мати інфраструктуру для постійного оновлення онлайн-курсів) - до 75 тисяч на рік. Є думка, що можливе укладання мережевих угод між вишами-провайдерами і вишами-реципієнтами онлайн-курсів.
При цьому для творців курсів потрібен механізм компенсації витрат, а для реципієнтів економічний ефект буде тільки в тому випадку, якщо вони зможуть заміняти цілі блоки курсів. Заміщення офлайн-курсів онлайн-курсами може зекономити 70% вартості традиційних курсів. 20% вартості можна платити вишу-провайдеру, і 10% виш-реципієнт буде направляти на оплату своїх співробітників-асистентів, які будуть допомагати вивчати такі курси.
Решту зекономлених коштів ВНЗ зможуть направляти на науку.
"Поєднання онлайн- і офлайн-освіти в рамках одного університету - це непростий процес", вважає виконавчий директор по онлайн-навчанню Університету Пенсільванії Ребекка Штайн. Необхідно дотримати баланс між інноваціями і збереженням того, що досягнуто раніше і довело свою ефективність. Деякі вузи навіть поділяють його на два паралельні процеси, але краще, коли онлайн-навчання стає драйвером розвитку офлайн-освіти.
Бізнес багато років стикається з проблемою неякісної освіти, яку отримують випускники. Багатьох доводиться перенавчати на робочих місцях. Освітні EdTech проекти вирішують цю проблему: складаючи ланцюжки курсів, і студенти отримують знання, які необхідні в роботі в певних компаніях. Якщо бізнес надасть підтримку такої ініціативи, він матиме можливість таким чином підготувати собі кваліфікованих співробітників конкретно в своєму напрямку.
Важливим внеском в економіку слугують й інвестиції, які з кожним роком вкладають все більше саме в EdTech напрямки. Це стимулює ринок розвиватись, а людей залучатись до цього самого розвитку.
Зростання ринку підтримується діджиталізацією у вивченні іноземних мов, підготовки до тестів, зростанням попиту на онлайн репетиторів і розвитком корпоративного ринку онлайн навчання. Зростає й потреба в моделях наскрізного навчання протягом усього життя (life-long learning), що дозволяють забезпечувати постійне до-навчання персоналу відповідно до мінливості ситуацій у світі.
Якщо говорити про світовий ринок освіти в цілому, то їх вартість сягає близько $ 6 трлн. Розмір ринку EdTech за останніми підрахунками - $ 160 млрд. Є оцінки і в $ 250 млрд.
Такі цифри лише прискорюють розвиток проектів у всіх вертикалях ринку: від іноземних мов до спеціалізованих платформ для корпорацій і університетів.
Проректор Колорадського університету в Боулдері Вільям Кускін, фахівець з англійської літератури, був автором одного з перших МООС в своєму вузі, а тепер адмініструє їх.
«Те, що ми робимо, має революційну силу, і це лякає людей», - зауважив він. Він згадав власні відчуття від роботи над своїм першим онлайн-курсом: «В одному з інтерв'ю я сказав, що це найгірший досвід викладання в моєму житті. Спочатку я поняття не мав, слухали мене мої студенти. Як у відомій пісні Девіда Боуї про майора Тома, я посилав сигнал - але чи брали вони його? ».
Виявилося, що брали.
Проект масових і, при цьому, якісних онлайн-курсів професор Кускін називає «зухвалим».
«Те, у що нас залучила Coursera, приголомшує, - сказав він. - Це неймовірний шанс змінити світ через освіту та технології».
Люди по всьому світу все більше отримують інформацію з онлайн-курсів, відео-лекцій, електронних підручників, і все менше з формальних інституцій. Економічна ситуація дуже швидко змінюється і всі ми змінюємось та розвиваємось разом з нею. Саме ресурси дистанційної освіти дозволяють людям швидко освоювати нові спеціальності та пізнавати нові галузі. Завдяки «дистанційці» всесвітній ринок праці ставатиме більш гнучким, а до економічного розвитку долучатимуться люди, яким раніше це було недоступно.